А що робити... (вірш, травень 2014)

А що робити, коли апатія?
Коли поперек горла... Не хочеться
Ні жити, ні вмирати
Одна пустеля, немає навіть
Вітру... Хоча б якийсь камінь.


Ні плакати, ані сміятися,
Нічого, ані надії, просто тіло,
Що дихає, не знаю, як...

І десь там, між цим життям
і смертю,
Є Бог, він десь там схований,
в нулі,
за тоїм сумом.
Та навіть і не сумом,
А просто зупинкою,
жахаючою,
Але такою... правильною.

І страшно пірнути в той нуль,
Бо там нічого,
Немає початку, немає кінця, нікого.

Лиш Ти і Він, чи Вона, чи Воно,
але
Любить, так сильно, що не витримуєш
І вбігти хочеш, але не можеш..
Бо немає Любові сильнішої за ту.
Ні в кого. Ніде. Ніколи.

Бо Він Тобі дав все,
А взамін - нічого...